овочівник 1 значення

-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний овочівни́к овочівники́
родовий овочівника́ овочівникі́в
давальний овочівнико́ві, овочівнику́ овочівника́м
знахідний овочівника́ овочівникі́в
орудний овочівнико́м овочівника́ми
місцевий на/в овочівнико́ві, овочівнику́ на/в овочівника́х
кличний овочівнику́ овочівники́

Словник синонімів

ОВОЧІВНИ́К (той, хто вирощує овочі), ГОРО́ДНИК, ОВОЧА́Ррозм., ОГОРО́ДНИКрозм.рідше.Справжній овочівник ніколи не посадить помідори після помідорів, картоплі або після інших пасльонових. Зробить це він щонайменше через чотири роки (з журналу); Городник Данило людина тут нова (В. Козаченко).