овеча 2 значення
-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Овеча́ | |
родовий | Овечо́ї | |
давальний | Овечі́й | |
знахідний | Овечу́ | |
орудний | Овечо́ю | |
місцевий | на/в Овечі́й | |
кличний | Овеча́ |
відмінок | однина | множина |
називний | овеча́ | овеча́та |
родовий | овеча́ти | овеча́т |
давальний | овеча́ті | овеча́там |
знахідний | овеча́ | овеча́та, овеча́т |
орудний | овеча́м | овеча́тами |
місцевий | на/в овеча́ті | на/в овеча́тах |
кличний | овеча́ | овеча́та |
-2-
іменник середнього роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Овеча́ | |
родовий | Овечо́ї | |
давальний | Овечі́й | |
знахідний | Овечу́ | |
орудний | Овечо́ю | |
місцевий | на/в Овечі́й | |
кличний | Овеча́ |
відмінок | однина | множина |
називний | овеча́ | овеча́та |
родовий | овеча́ти | овеча́т |
давальний | овеча́ті | овеча́там |
знахідний | овеча́ | овеча́та, овеча́т |
орудний | овеча́м | овеча́тами |
місцевий | на/в овеча́ті | на/в овеча́тах |
кличний | овеча́ | овеча́та |