овеча 2 значення
-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Овеча́ | |
| родовий | Овечо́ї | |
| давальний | Овечі́й | |
| знахідний | Овечу́ | |
| орудний | Овечо́ю | |
| місцевий | на/в Овечі́й | |
| кличний | Овеча́ |
| відмінок | однина | множина |
| називний | овеча́ | овеча́та |
| родовий | овеча́ти | овеча́т |
| давальний | овеча́ті | овеча́там |
| знахідний | овеча́ | овеча́та, овеча́т |
| орудний | овеча́м | овеча́тами |
| місцевий | на/в овеча́ті | на/в овеча́тах |
| кличний | овеча́ | овеча́та |
-2-
іменник середнього роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Овеча́ | |
| родовий | Овечо́ї | |
| давальний | Овечі́й | |
| знахідний | Овечу́ | |
| орудний | Овечо́ю | |
| місцевий | на/в Овечі́й | |
| кличний | Овеча́ |
| відмінок | однина | множина |
| називний | овеча́ | овеча́та |
| родовий | овеча́ти | овеча́т |
| давальний | овеча́ті | овеча́там |
| знахідний | овеча́ | овеча́та, овеча́т |
| орудний | овеча́м | овеча́тами |
| місцевий | на/в овеча́ті | на/в овеча́тах |
| кличний | овеча́ | овеча́та |