обіщатися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обіща́тися, обіща́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обіща́ймося, обіща́ймось | |
| 2 особа | обіща́йся, обіща́йсь | обіща́йтеся, обіща́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обіща́тимуся, обіща́тимусь | обіща́тимемося, обіща́тимемось, обіща́тимемся |
| 2 особа | обіща́тимешся | обіща́тиметеся, обіща́тиметесь |
| 3 особа | обіща́тиметься | обіща́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обіща́юся, обіща́юсь | обіща́ємося, обіща́ємось, обіща́ємся |
| 2 особа | обіща́єшся | обіща́єтеся, обіща́єтесь |
| 3 особа | обіща́ється | обіща́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обіща́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обіща́вся, обіща́всь | обіща́лися, обіща́лись |
| жін. р. | обіща́лася, обіща́лась | |
| сер. р. | обіща́лося, обіща́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обіща́вшись | ||