обіщати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обіща́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обіща́ймо | |
| 2 особа | обіща́й | обіща́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обіща́тиму | обіща́тимемо, обіща́тимем |
| 2 особа | обіща́тимеш | обіща́тимете |
| 3 особа | обіща́тиме | обіща́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обіща́ю | обіща́ємо, обіща́єм |
| 2 особа | обіща́єш | обіща́єте |
| 3 особа | обіща́є | обіща́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обіща́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обіща́в | обіща́ли |
| жін. р. | обіща́ла | |
| сер. р. | обіща́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обіща́вши | ||