обіхідчастий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обіхі́дчастий обіхі́дчаста обіхі́дчасте обіхі́дчасті
родовий обіхі́дчастого обіхі́дчастої обіхі́дчастого обіхі́дчастих
давальний обіхі́дчастому обіхі́дчастій обіхі́дчастому обіхі́дчастим
знахідний обіхі́дчастий обіхі́дчасту обіхі́дчасте обіхі́дчасті
орудний обіхі́дчастим обіхі́дчастою обіхі́дчастим обіхі́дчастими
місцевий на/в обіхі́дчастому, обіхі́дчастім на/в обіхі́дчастій на/в обіхі́дчастому, обіхі́дчастім на/в обіхі́дчастих