обітертий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обіте́ртий обіте́рта обіте́рте обіте́рті
родовий обіте́ртого обіте́ртої обіте́ртого обіте́ртих
давальний обіте́ртому обіте́ртій обіте́ртому обіте́ртим
знахідний обіте́ртий обіте́рту обіте́рте обіте́рті
орудний обіте́ртим обіте́ртою обіте́ртим обіте́ртими
місцевий на/в обіте́ртому, обіте́ртім на/в обіте́ртій на/в обіте́ртому, обіте́ртім на/в обіте́ртих