обірник 1 значення

-1-
іменник чоловічого роду
(гній) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний обірни́к  
родовий обірнику́  
давальний обірнику́, обірнико́ві  
знахідний обірни́к  
орудний обірнико́м  
місцевий на/в обірнику́  
кличний обірнику́*  

Словник синонімів

ГНІЙ (органічне добриво), ПЕРЕГНІ́Й, ПОГНІ́Йдіал., ОБІРНИ́Кдіал.Відомо - щоб краще родила земля, Потрібно возити гній на поля (С. Олійник); Коли до цього суглинку додати на ямку по два цебра чорнозему з перегноєм, саджанці підуть рости (С. Донченко); На санях вивозили обірник на поле (І. Франко).