обірватися 1

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обірва́тися, обірва́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обірві́мося, обірві́мось, обірві́мся
2 особа обірви́ся, обірви́сь обірві́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обірву́ся, обірву́сь обірвемо́ся, обірвемо́сь, обірве́мся
2 особа обірве́шся обірвете́ся, обірвете́сь
3 особа обірве́ться обірву́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обірва́вся, обірва́всь обірва́лися, обірва́лись
жін.р. обірва́лася, обірва́лась
сер.р. обірва́лося, обірва́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обірва́вшись

Словник синонімів

ОБНОСИ́ТИСЯ (зносити, порвати свій одяг, своє взуття), ОБІРВА́ТИСЯпідсил. розм.,ОБІДРА́ТИСЯпідсил. розм.,ОБДЕ́РТИСЯпідсил. розм.,ОБША́РПАТИСЯпідсил. розм.,ОБТРІПА́ТИСЯпідсил. рідше.Мій тесть мріяв і приодягтися, бо за час війни добре-таки обносився (Ю. Мокрієв); - Обірвались ми, синку, на тій косовиці. - Та ми, скажу, такі з дому йшли (прислів’я); - Чи бачиш, як ми обідрались!Убрання, постоли порвались, Охляли, ніби в дощ щеня (І. Котляревський); Поїхав пан з фурманом в дорогу, і каже пан до фурмана: "Ото обдерлися ми в дорозі." - "Ні, пане, ми так з дому виїхали!" (збірник "Україна сміється"); В дорозі нидіє [чумак] двадцяту вже неділю. Обшарпавсь до рубця (П. Гулак-Артемовський).
ПРИПИНИ́ТИСЯ (перестати відбуватися, здійснюватися, часто тимчасово), ПЕРЕПИНИ́ТИСЯ, ПЕРЕРВА́ТИСЯ, СТА́ТИ, ОБІРВА́ТИСЯ, УГА́СНУТИ[ВГА́СНУТИ], УЩУ́ХНУТИ[ВЩУ́ХНУТИ], ЗАВМЕ́РТИ, КІНЧИ́ТИСЯ, СКІНЧИ́ТИСЯ, ЗАПИНИ́ТИСЯдіал.;ПОРВА́ТИСЯ, РОЗІРВА́ТИСЯрідше,РОЗКЛЕ́ЇТИСЯрозм. (про дружні, інтимні або сімейні стосунки); ПРОЙТИ́ (про хворобу). - Недок.: припиня́тися, перепиня́тися, перерива́тися, става́ти, обрива́тися, тамува́тися, угаса́ти[вгаса́ти], ущуха́ти[вщуха́ти], завмира́ти, кінча́тися, скінча́тисярідшезапиня́тися, порива́тисярідкорозрива́тися, розкле́юватисярідкопрохо́дити. Хоч російська армія залишила місто, а вулицями нестримним потоком вливалися французи, - бій не припинявся (П. Кочура); Такий стан речей, який тепер скрізь у нас панує, не може довго тривати, а мусить якось перепинитись (Леся Українка); В кімнаті запала тиша, це була одна з тих хвилин, коли співбесідникам здається, ніби розмова і не переривалася (В. Собко); Земля так набралася води, що вже і в себе не приймала.. Робота стала (Панас Мирний); Пісня обірвалася, за стіною стало тихо (Д. Ткач); Між сватами не вгасає суперечка (В. Кучер); В гарячу пору збиральної робота на токах не вщухала круглу добу (О. Гончар); - На селі тепер стало неможливо жити.. Завмирає всяке товариське життя (Ірина Вільде); В нас робота у вісім годин кінчається (Григорій Тютюнник); "Чи вони сплять, чи що? Але і досі не виходять, а там і вечір, а там і піст скінчається" (Г. Квітка-Основ’яненко); Торг книжками через війну запинився, як і всюди це буває (Панас Мирний); - Образиться? Покірно прошу... Не треба мені з ним ніяких зносин.. - Та зносини не порвалися (М. Коцюбинський); Як виявилось згодом, він був на десяток років старіший за неї, мав перед тим дружину, але щось там розклеїлося (П. Загребельний); Ти просив писати про малих, так от: у Оксани екзема пройшла, у Дори проходить, а в Микося щось іще не гоїться (Леся Українка). - Пор. 1. переста́ти.
УРИВА́ТИСЯ[ВРИВА́ТИСЯ] (від різкого руху, ривка або під дією ваги розділятися навпіл, на частини), РОЗРИВА́ТИСЯ, ПЕРЕРИВА́ТИСЯ, ОБРИВА́ТИСЯ, ЛО́ПАТИ, ЛО́ПАТИСЯ (про туго натягнені струни, мотузок і т. ін.). - Док.: урва́тися, увірва́тися[ввірва́тися], розірва́тися, перерва́тися, обірва́тися, ло́пнути. Не раз.. у Катрі й нитка урветься (А. Головко); Два разки розірвались, і намисто пороснуло на поміст (І. Нечуй-Левицький); [Люцілла:] Шнурочок певне перервався... (Леся Українка); Коли це раптом обірвався сталевий трос (А. Шиян); Тонкий мотузок натягнувся - здається, ось-ось лопне. Але він був міцний і не лопався (М. Трублаїні).

Словник фразеологізмів

все (щось) обрива́ється / обірва́лося всере́дині (в гру́дях) у кого, рідше кому. Хто-небудь надзвичайно вражений, переляканий чи приголомшений чимсь. З яким нетерпінням вичікувала вона хвилини появи його [листоноші], і коли приходив з порожніми руками, їй обривалось щось всередині (В. Гжицький); Юрко відчув, як усе всередині у нього обірвалось. Вели його батька (І. Багмут).

все (щось) обрива́ється / обірва́лося всере́дині (в гру́дях) у кого, рідше кому. Хто-небудь надзвичайно вражений, переляканий чи приголомшений чимсь. З яким нетерпінням вичікувала вона хвилини появи його [листоноші], і коли приходив з порожніми руками, їй обривалось щось всередині (В. Гжицький); Юрко відчув, як усе всередині у нього обірвалось. Вели його батька (І. Багмут).

ни́тка увірва́лася (урва́лася, обірва́лася) чия, кому і без додатка. Настав кінець чому-небудь; нема того, що було. Вічно терпіти… та всьому є край; Не дігнати літ, як пташиних зграй; Не вернуть надій, хоч кладись — вмирай… Нитка прядена увірвалася (П. Грабовський). ни́точка обірва́лася. Карпо Джмелик із Северином зсаджували на гарбу віялку.— Що ж ти робиш? — підійшов до нього Тетеря.— Це колгоспне майно, а не твоє.— Тепер усе наше .. Твоя вже ниточка обірвалася (Григорій Тютюнник).

ни́тка увірва́лася (урва́лася, обірва́лася) чия, кому і без додатка. Настав кінець чому-небудь; нема того, що було. Вічно терпіти… та всьому є край; Не дігнати літ, як пташиних зграй; Не вернуть надій, хоч кладись — вмирай… Нитка прядена увірвалася (П. Грабовський). ни́точка обірва́лася. Карпо Джмелик із Северином зсаджували на гарбу віялку.— Що ж ти робиш? — підійшов до нього Тетеря.— Це колгоспне майно, а не твоє.— Тепер усе наше .. Твоя вже ниточка обірвалася (Григорій Тютюнник).

се́рце па́дає (обрива́ється) / впа́ло (обірва́лося) у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь завмирає від раптового переляку, тривоги і т. ін. Я прислухавсь. Найменший шелест або стук — і моє серце падає (М. Коцюбинський); Павло побачив .. пробоїну і серце його впало (І. Багмут); Він не пам’ятає, як відчинив двері .. Назустріч холодне, незнайоме обличчя чужої жінки. .. Серце обірвалося (О. Донченко); Тимкові почулося, ніби його хтось покликав. Оглянувся і побачив Солов’я. Серце обірвалося: “Ну, так і є — до командира!” (Ю. Збанацький).

все (щось) обрива́ється / обірва́лося всере́дині (в гру́дях) у кого, рідше кому. Хто-небудь надзвичайно вражений, переляканий чи приголомшений чимсь. З яким нетерпінням вичікувала вона хвилини появи його [листоноші], і коли приходив з порожніми руками, їй обривалось щось всередині (В. Гжицький); Юрко відчув, як усе всередині у нього обірвалось. Вели його батька (І. Багмут).

все (щось) обрива́ється / обірва́лося всере́дині (в гру́дях) у кого, рідше кому. Хто-небудь надзвичайно вражений, переляканий чи приголомшений чимсь. З яким нетерпінням вичікувала вона хвилини появи його [листоноші], і коли приходив з порожніми руками, їй обривалось щось всередині (В. Гжицький); Юрко відчув, як усе всередині у нього обірвалось. Вели його батька (І. Багмут).