обімятий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обім’я́тий обім’я́та обім’я́те обім’я́ті
родовий обім’я́того обім’я́тої обім’я́того обім’я́тих
давальний обім’я́тому обім’я́тій обім’я́тому обім’я́тим
знахідний обім’я́тий обім’я́ту обім’я́те обім’я́ті
орудний обім’я́тим обім’я́тою обім’я́тим обім’я́тими
місцевий на/в обім’я́тому, обім’я́тім на/в обім’я́тій на/в обім’я́тому, обім’я́тім на/в обім’я́тих