обікласти 1 значень
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | обікла́сти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обкладі́мо, обкладі́м | |
2 особа | обклади́ | обкладі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обкладу́ | обкладемо́, обкладе́м |
2 особа | обкладе́ш | обкладете́ |
3 особа | обкладе́ | обкладу́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | обікла́в | обікла́ли |
жін.р. | обікла́ла | |
сер.р. | обікла́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обікла́дений | ||
Безособова форма | ||
обікла́дено | ||
Дієприслівник | ||
обікла́вши |