-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обійти́ся, обійти́сь
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обійді́мося, обійді́мось, обійді́мся
2 особа обійди́ся, обійди́сь обійді́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обійду́ся, обійду́сь обі́йдемося, обі́йдемось, обі́йдемся
2 особа обі́йдешся обі́йдетеся, обі́йдетесь
3 особа обі́йдеться обі́йдуться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обійшо́вся, обійшо́всь обійшли́ся, обійшли́сь
жін.р. обійшла́ся, обійшла́сь
сер.р. обійшло́ся, обійшло́сь
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обійшо́вшись

Словник синонімів

ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо - мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́[ЙТИ́], ВЕРШИ́ТИСЯуроч.,ДОВЕ́РШУВАТИСЯуроч.;ОБХО́ДИТИСЯбез кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. про завершений процес, подію); ТОЧИ́ТИСЯ (перев. про щось тривале); ТВОРИ́ТИСЯрозм. (про щось незвичайне); КО́ЇТИСЯ (про щось недобре); ТЕКТИ́, ВЕСТИ́СЯ (про розмову); РОЗІ́ГРУВАТИСЯ (про події); ВИНИКА́ТИ (час від часу); ІТИ́СЯ[ЙТИ́СЯ] (певним чином здійснюватися). - Док.: відбу́тися, тра́питися, здійсни́тися, пройти́, зді́ятисярідшезроби́тися, зчини́тися, піти́, зверши́тися, доверши́тися, обійти́ся, ста́тися, створи́тисярідшеско́їтися, потекти́, розігра́тися, ви́никнути, піти́сярідко.В клубі.. відбувався вечір самодіяльності (І. Микитенко); Мало траплялось бенкетів таких, як оце розпочався від рана (П. Грабовський); Найкращий зв’язок з космічним кораблем здійснюється тоді, коли Сонце, Земля і корабель знаходяться на одній прямій (з журналу); Була колись [війна], тепер нема (Т. Шевченко); В столиці проходила нарада голів передових колгоспів (І. Ле); Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей (Т. Шевченко); Він знав усе, що робиться на селі (М. Коцюбинський); [Учитель:] Нічого в світі не чиниться без причини (М. Кропивницький); Напиши, як тобі ведеться в Києві.. Як ідуть твої заняття (Леся Українка); За бурями, за грозами, буранами - я чую: суд вершиться над тиранами (П. Тичина); [Кассандра:] Вже, бачиш, довершилась Божа кара (Леся Українка); Ні одне весілля, ні одні танці.. не обходились без неї (М. Стельмах); Впадають в око ті зміни, які сталися в місті [Києві] (з газети); До вечора точився бій з перемінним успіхом (П. Кочура); Біля вокзалу творилася, як завжди метушня (В. Собко); Видобувшись на кручу, хлопець на мить застиг приголомшений. Що тут коїлося, що творилося! Гам, лемент, гаряча, пекельна тиснява... (О. Гончар); У нас із другом уже тече розмова (І. Вирган); Розмова велася змовницьким шепотом (І. Ле); Вона бачила, що.. на тій вузькій кам’яній плиті мусить розігратися боротьба на життя і смерть (І. Франко); Між ним і Сагайдою не раз виникали гострі сутички (О. Гончар); Цього дня усе, здавалося, добре йшлося (Г. Коцюба). - Пор. передува́ти, 1. ста́тися.
КО́ШТУВАТИ (потребувати певних грошових затрат, якихось зусиль для здійснення чогось), ОБХО́ДИТИСЯ, ВИХО́ДИТИрозм., ПРИХО́ДИТИСЯрозм., ПЛАТИ́ТИСЯрозм., ВАРТУВА́ТИдіал. - Док.: обійти́ся, ста́ти, ви́йти, прийти́ся. - Скільки ж це буде коштувати? (М. Стельмах); [Пані Люба:] Охо-хо! Щоб дуже дешево обійшлося, я б не сказала. Півтори тисячі злотих на дорозі не знайдеш (С. Васильченко); - Сімдесят карбованців весілля стало (Ганна Барвінок); Ця корсетка мені чотири з половиною вийшла (Словник Б. Грінченка); У великому магазині не були б прийняли тої роботи, - там і без неї стільки шиття, - а коли б і прийняли, то надто дорого прийшлась би панні та ласка (Леся Українка); Парасці було цікаво, скільки платиться кептар у Ростоках (Г. Хоткевич); Вона [праця] дома ж таки втроє більше вартує (Словник Б. Грінченка).
ОБМЕ́ЖУВАТИСЯчим (задовольнятися чим-небудь незначним, недостатнім), УДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ[ВДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ], ОБХО́ДИТИСЯ, ОБМЕЖО́ВУВАТИСЯрідше, ОБГАНЯ́ТИСЯдіал. - Док.: обме́житися, удовольни́тися[вдовольни́тися], обійти́ся, обігна́тися. Володя цим не обмежувався. Він вирішив вивчити весь процес роботи (О. Донченко); Бери, купуй, коли тільки є за що!Одначе не дуже розгонився купувати заробітчанський люд, вдовольняючись більше витрішками (О. Гончар); Сподіваюся, що, може, Страшевич трохи обійдеться й буде скромніший в своїх вимаганнях (М. Грушевський); Цензор викине конче статтю. Може, й викине, побачимо, хоч там знов-таки нема мене, я лиш обганяюся, як і скрізь, загальними гадками (М. Коцюбинський).
I. ПОВО́ДИТИСЯ (дотримуватися певної поведінки, діяти якимсь чином), ПОВО́ДИТИ СЕБЕ́, ТРИМА́ТИСЯ, ДЕРЖА́ТИСЯ, ЧИНИТИ, ЗАХОВУВАТИСЯдіал.; ОБХО́ДИТИСЯ, ОБЕРТА́ТИСЯзаст. (з ким-, чим-небудь певним чином, виявляючи своє ставлення до нього). - Док.: повести́ся, повести́ себе́, вчини́ти[учини́ти], захова́тися, обійти́ся, оберну́тися. З цих прикладів часом можна чудово навчитися, як не треба поводитися з людьми чи як поводити себе на всякій роботі (І. Ле); Йому подобається її манера розмовляти з людьми, з якими вона тримається аж ніби суворо, без лестощів (О. Гончар); Я держусь у цій справі нейтрально, бо інакше не вмію (Леся Українка); Він не виявив жодної мужності, прагнучи лишитися прикордонником. Навпаки, міг тепер визнати, що чинив як легкодух (П. Загребельний); - Ти б ще дякувала, що тобою не гордують, що так привітливо з тобою обходяться (Панас Мирний); З порівняннями, на мою думку, треба обережніш обертатися. Я думаю, що вони часто шкодять ліризмові твору (В. Самійленко).
УЛА́ГОДИТИСЯ[ВЛА́ГОДИТИСЯ] (минути без неприємних наслідків), НАЛА́ГОДИТИСЯ, НАЛАДНА́ТИСЯ, НАЛА́ДИТИСЯ, УТРЯСТИ́СЯ[ВТРЯСТИ́СЯ] розм., УЛАДНА́ТИСЯ[ВЛАДНА́ТИСЯ], ОБІЙТИ́СЯрозм., ПЕРЕМОЛО́ТИСЯрозм. - Недок.: ула́годжуватися[вла́годжуватися], нала́годжуватися, нала́джуватися, утряса́тися[втрясатися], ладна́тися, обхо́дитися, переме́люватися. Як би добре було, щоб усе влагодилось без нових судів (М. Стельмах); - Все буде, - з достойністю відповіла Катерина, - все наладнається, лише трохи терпеливості (Ірина Вільде); Заспокоював [Євген] себе: це перебування у таборі - прикре непорозуміння військового часу. Все утрясеться, і всім дадуть волю (Н. Рибак); Він лишився задоволений розмовою з контр-адміралом, бо, йдучи до штабу, не думав, що так усе добре обійдеться (В. Кучер).