ДВІР (обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку), ПОДВІ́Р’Я, ДВО́РИЩЕ, НАДВІ́Р’Я, ОБІ́ЙСТЯдіал., ПОДВІ́Рдіал.Вони обоє йшли поруч і зайшли в далекий закуток садка, що тягся поза двором палацу. Гризельда зумисне зайшла туди, щоб заглянути в подвір’я (І. Нечуй-Левицький); Вийшла Олександра з панського подвір’я.. - О, - каже, - панське дворище! Бодай нічого доброго зроду-звіку в тебе не вступило (Марко Вовчок); Старий Трохим по надвір’ю, Мов убитий, ходить (Т. Шевченко); Тітчине обійстя прилягає до церковного подвір’я (Є. Гуцало); Приніс мене сивий кінь До дівчини на подвір (пісня).

САДИ́БА (ділянка землі біля будинку, зайнята городом, садом), ДВІР, ДВО́РИЩЕ, ОСЕ́ЛЯ, ОБІ́ЙСТЯ, СЕЛИ́ТЬБАзаст., ОСА́Дзаст., МИ́ЗА, ҐРАЖДА́діал.,ОСЕ́ДОК діал., ОСІ́ДИЩЕдіал., ОСЕРЕ́ДОКдіал.Зручне місце для садиби обрав колись його дід (А. Хижняк); Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану як хазяїн двора (О. Гончар); На вигоні понад балкою.. росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (О. Стороженко); У неї була і хата, славна і селитьба (Марко Вовчок).