-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обізнава́тися, обізнава́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обізнава́ймося, обізнава́ймось
2 особа обізнава́йся обізнава́йтеся, обізнава́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обізнава́тимуся, обізнава́тимусь обізнава́тимемося, обізнава́тимемось, обізнава́тимемся
2 особа обізнава́тимешся обізнава́тиметеся, обізнава́тиметесь
3 особа обізнава́тиметься обізнава́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обізнаю́ся, обізнаю́сь обізнаємо́ся, обізнаємо́сь, обізнає́мся
2 особа обізнає́шся обізнаєте́ся, обізнаєте́сь
3 особа обізнає́ться обізнаю́ться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обізнаючи́сь
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обізнава́вся, обізнава́всь обізнава́лися, обізнава́лись
жін. р. обізнава́лася, обізнава́лась
сер. р. обізнава́лося, обізнава́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обізнава́вшись

Словник синонімів

ЗВИ́КНУТИдо кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯз ким, рідше до кого-чого,ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого,ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯдо кого-чого і без додатка,АКЛІМАТИЗУВА́ТИСЯдо чого і без додатка,ОСВО́ЇТИСЯ з ким-чим і без додатка,ОБВИ́КНУТИдо кого-чого і без додатка,ОБВИ́КТИдо кого-чого і без додатка,ОБВИ́КНУТИСЯз ким-чим і без додатка,ОБВИ́КТИСЯз ким-чим і без додатка,ВТЯГНУ́ТИСЯ[УТЯГНУ́ТИСЯ]у що і без додатка,ВТЯГТИ́СЯ[УТЯГТИ́СЯ]у що і без додатка,ОБІЗНА́ТИСЯз ким-чим і без додатка,ПРИВИ́КНУТИрозм.,ПРИВИ́КТИрозм.,ПРИСВО́ЇТИСЯрозм.,ОБЖИ́ТИСЯрозм.,ОББУ́ТИСЯз чим і без додатка,розм.,ОЗВИЧА́ЇТИСЯрозм.,ОГО́ВТАТИСЯ[ОБГО́ВТАТИСЯ]перев. без додатка,розм.,ОБІМ’Я́ТИСЯрозм.,ОБТЕ́РТИСЯрозм.,ОГЛЕ́ДІТИСЯ[ОГЛЯ́ДІТИСЯ]розм.,ПРИГЛЯ́ДІТИСЯ[ПРИГЛЕ́ДІТИСЯ]розм.,ОБХОДИ́ТИСЯрозм.,ОБСВІ́ДЧИТИСЯдіал.,ОЖИ́ТИСЯдіал.,ПРИНАТУ́РИТИСЯдіал.; ПРИСТОСУВА́ТИСЯ, ПРИТЕ́РТИСЯ, ПРИТЕРПІ́ТИСЯрозм. (перев. до неприємного). - Недок.: звика́ти, звика́тися, призвича́юватися, акліматизува́тися, осво́юватися, обвика́ти, обвика́тися, втя́гуватися[утя́гуватися], втяга́тися[утяга́тися], обізнава́тися, привика́ти, присво́юватися, обжива́тися, оббува́тися, озвича́юватися, ого́втуватися[обго́втуватися], обсві́дчуватися, ожива́тися, принату́рюватися, пристосо́вуватися, притира́тися, прите́рплюватися. Поступовоочі звикали до темряви (О. Гончар); Треба було.. звикатися з новою школою, з дітьми (С. Васильченко); Коли очі мої призвичаюються до темряви, я починаю примічати людей (П. Колесник); - Дмитре Івановичу!.. Ну як, голубе, обжився на новому місці? Додому не тягне? - Цілком акліматизувався (Ю. Збанацький); Тамара освоюється з поганим світлом і раптом бачить Женю і Галю (А. Хижняк); Піп обвикав до темнуватого приміщення, шукав очима, де б зручніше сісти (І. Ле); Були й такі [загони], що довгенько збиралися, згукувалися, обвикалися з лісом і небезпекою (А. Хорунжий); Дмитро трудно привикав до людей, а з Туром зійшовся легко, без внутрішньої напруги і незручності (М. Стельмах); Після.. ясного сонця вони довго не могли оббутись з темрявою й нічого не бачили в темній крамниці (І. Нечуй-Левицький); - Це нічого, - думав він, - що я сплохував трохи на перший раз: привикну, придивлюсь, озвичаюсь... (С. Васильченко); Мешканці сорок дев’ятого номера поволі оговтувались. За кілька хвилин уже можна було розібрати, що в приміщенні є ліжко, невеличкий столик, два скалічені стільці (С. Добровольський); - Заждіть-бо, які ж скорі! Нехай він трохи обсвідчиться в нас (Марко Вовчок); Подібно до інших, уже принатурилась [Ліда] до того, щоб жити в стані напнутих нервів, постійної настороги (О. Гончар).