-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обідра́тися, обідра́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обдері́мося, обдері́мось, обдері́мся
2 особа обдери́ся, обдери́сь обдері́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обдеру́ся, обдеру́сь обдеремо́ся, обдеремо́сь, обдере́мся
2 особа обдере́шся обдерете́ся, обдерете́сь
3 особа обдере́ться обдеру́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обідра́вся, обідра́всь обідра́лися, обідра́лись
жін.р. обідра́лася, обідра́лась
сер.р. обідра́лося, обідра́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обідра́вшись

Словник синонімів

ОБНОСИ́ТИСЯ (зносити, порвати свій одяг, своє взуття), ОБІРВА́ТИСЯпідсил. розм.,ОБІДРА́ТИСЯпідсил. розм.,ОБДЕ́РТИСЯпідсил. розм.,ОБША́РПАТИСЯпідсил. розм.,ОБТРІПА́ТИСЯпідсил. рідше.Мій тесть мріяв і приодягтися, бо за час війни добре-таки обносився (Ю. Мокрієв); - Обірвались ми, синку, на тій косовиці. - Та ми, скажу, такі з дому йшли (прислів’я); - Чи бачиш, як ми обідрались!Убрання, постоли порвались, Охляли, ніби в дощ щеня (І. Котляревський); Поїхав пан з фурманом в дорогу, і каже пан до фурмана: "Ото обдерлися ми в дорозі." - "Ні, пане, ми так з дому виїхали!" (збірник "Україна сміється"); В дорозі нидіє [чумак] двадцяту вже неділю. Обшарпавсь до рубця (П. Гулак-Артемовський).