обідець 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду
(від: обі́д)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | обі́дець | обі́дці |
| родовий | обі́дця | обі́дців |
| давальний | обі́дцю, обі́дцеві | обі́дцям |
| знахідний | обі́дець | обі́дці |
| орудний | обі́дцем | обі́дцями |
| місцевий | на/в обі́дці, обі́дцю | на/в обі́дцях |
| кличний | обі́дцю* | обі́дці* |
Словник синонімів
-2-
іменник чоловічого роду
(від: о́бід)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | обі́дець | обі́дці |
| родовий | обі́дця | обі́дців |
| давальний | обі́дцю, обі́дцеві | обі́дцям |
| знахідний | обі́дець | обі́дці |
| орудний | обі́дцем | обі́дцями |
| місцевий | на/в обі́дці, обі́дцю | на/в обі́дцях |
| кличний | обі́дцю* | обі́дці* |
Словник синонімів
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | обіде́ць | обідці́ |
| родовий | обідця́ | обідці́в |
| давальний | обідцю́, обідце́ві | обідця́м |
| знахідний | обіде́ць | обідці́ |
| орудний | обідце́м | обідця́ми |
| місцевий | на/в обідці́, обідцю́ | на/в обідця́х |
| кличний | обідцю́* | обідці́* |