хоч обі́ддя гни, рідше зі словоспол. таки́й, що. Дуже товстий, дебелий, гладкий тощо. Товста [Олена], як бодня, а шия хоч обіддя гни (І. Нечуй-Левицький); У Миханові що не двір, то й виводок дітей. І такі опецькуваті, що хоч обіддя гни на них (М. Рудь); [Жук:] Отож у дядьків сини — як ночви, шиї — хоч обіддя гни! (А. Крижанівський).