обігрі́тися
1
дієслово доконаного виду
| Інфінітив | обігрі́тися, обігрі́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обігрі́ймося, обігрі́ймось | |
| 2 особа | обігрі́йся, обігрі́йсь | обігрі́йтеся, обігрі́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обігрі́юся, обігрі́юсь | обігрі́ємося, обігрі́ємось, обігрі́ємся |
| 2 особа | обігрі́єшся | обігрі́єтеся, обігрі́єтесь |
| 3 особа | обігрі́ється | обігрі́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обігрі́вся, обігрі́всь | обігрі́лися, обігрі́лись |
| жін.р. | обігрі́лася, обігрі́лась | |
| сер.р. | обігрі́лося, обігрі́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обігрі́вшись | ||
ГРІ́ТИСЯ (зігрівати своє тіло), НАГРІВА́ТИСЯ, ЗІГРІВА́ТИСЯ [ЗОГРІВА́ТИСЯ], ОБІГРІВА́ТИСЯ, ОГРІВА́ТИСЯ, ЗАГРІВА́ТИСЯ діал.; ПРИГРІВА́ТИСЯ (перев. у теплому, затишному місці); РОЗІГРІВА́ТИСЯ [РОЗГРІВА́ТИСЯ] (поступово); ВІДІГРІВА́ТИСЯ (про того, хто замерз); ПЕКТИ́СЯ, ПА́РИТИСЯ, ПРЯГТИ́СЯ, ПРЯ́ЖИТИСЯ, СМА́ЖИТИСЯ розм., ШКВА́РИТИСЯ розм., ЖА́РИТИСЯ розм. (занадто - перев. на сонці). - Док.: зігрі́тися [зогрі́тися], нагрі́тися, обігрі́тися, огрі́тися, загрі́тися, пригрі́тися, розігрі́тися, відігрі́тися, напекти́ся, нажа́ритися. Ївши, гріється, а робивши, мерзне (прислів’я); - Я почав був трохи нагріватись (Панас Мирний); Почала [Маруся] зігріватися. Вогке тепло скутувало все тіло і лиш ноги ще в жаден спосіб не хотіли зігрітися (Г. Хоткевич); Червоноармійці зогрівалися не стільки пічкою, скільки власним тілом (Ю. Збанацький); І поки гостя обігрівалася біля вогню, Ганна насипала миску гарячого борщу (С. Чорнобривець); Розклали [заробітчани] в яру огнище. Огрівалися, співали (К. Гордієнко); Дощ промочив бідака до нитки, загрітися не було де (І. Франко); - Я пригрівалася в ліжку (О. Гуреїв); - Вони ж вовтузяться там біля дубка, то розігрілись (Г. Хоткевич); Ночі були холодні, осінні, на землі не заснеш. Вдень відігрівався (П. Дорошко); Довго Василина пеклася, лежачи на сонці (І. Нечуй-Левицький); Лежить [Іван] на печі вниз черевом - париться (Панас Мирний); Михайло Михайлович міг пряжитись на всякому сонці, що давало йому тим більшу насолоду, чим дужче смалило (Л. Смілянський); Смажиться Ася на сонці немилосердно (В. Бабляк); Шість годин дивиться на одне й те саме, шкварячись до того на червневому бесарабському сонці.. Тихович чує, що йому млосно (М. Коцюбинський).