обєднуватися 1 значень

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив об’є́днуватися, об’є́днуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   об’є́днуймося, об’є́днуймось
2 особа об’є́днуйся, об’є́днуйсь об’є́днуйтеся, об’є́днуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа об’є́днуватимуся, об’є́днуватимусь об’є́днуватимемося, об’є́днуватимемось, об’є́днуватимемся
2 особа об’є́днуватимешся об’є́днуватиметеся, об’є́днуватиметесь
3 особа об’є́днуватиметься об’є́днуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа об’є́днуюся, об’є́днуюсь об’є́днуємося, об’є́днуємось, об’є́днуємся
2 особа об’є́днуєшся об’є́днуєтеся, об’є́днуєтесь
3 особа об’є́днується об’є́днуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
об’є́днуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. об’є́днувався, об’є́днувавсь об’є́днувалися, об’є́днувались
жін. р. об’є́днувалася, об’є́днувалась
сер. р. об’є́днувалося, об’є́днувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
об’є́днувавшись

Словник синонімів

ОБ’Є́ДНУВАТИСЯу що (утворювати одне ціле з яких-небудь окремих одиниць, ставати одним цілим), З’Є́ДНУВАТИСЯ, ЗГУРТО́ВУВАТИСЯ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, СПОЛУЧА́ТИСЯ. - Док.: об’єдна́тися, з’єдна́тися, організува́тися, згуртува́тися, сполучи́тися. Організувалися два хори - чоловічий і окремо жіночий, що співали біля різних бортів пароплава, доки за вимогою слухачів вони не об’єднались в єдиний ансамбль (Ю. Яновський); Всі [присутні] з’єднались в один гурт, палахкотіли одним настроєм (С. Васильченко); Коли ось Лукерка з церкви! - Держись, - кажу, - куме, битва буде! Якщо поодинці, будемо биті. Давай згуртуємось (Остап Вишня); - Товариші, діставайте зброю, запасайтесь патронами та гранатами, організовуйтесь у бойові партизанські групи (Д. Бедзик); Коло Гущі скоро скупчилась молодь.. Од нього вперше почули, що села скрізь гуртуються в спілки (М. Коцюбинський); Як пізніш англійці і шотландці Сполучились в спільну державу, То англійці вчились у шотландців Як любити волю, честь і славу (Леся Українка).
ОБ’Є́ДНУВАТИСЯнавколо, біля, круг кого-чого, з ким, чим і без додатка (вступати у дружні зв’язки, взаємодію на ґрунті спільних інтересів, поглядів, мети і т. ін.), ЗГУРТО́ВУВАТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, З’Є́ДНУВАТИСЯ, ЄДНА́ТИСЯ, ПОВ’Я́ЗУВАТИСЯ, БЛОКУВА́ТИСЯ, СПРЯГА́ТИСЯ. - Док.: об’єдна́тися, згуртува́тися, з’єдна́тися, пов’яза́тися, зблокува́тися, спрягти́ся. - Треба тісніше об’єднатися бідноті з батраками економії (А. Головко); Зала вся нервово зворухнулася, загула, забубоніла і за хвилину стихла. Тепер усі згуртувалися, хто до кого тяжів (Г. Епік); В горах опришки гуртуються... Кажуть, сам Хмельницький їм зброї прислав (Н. Рибак); О, ні, - я вірю зійдуться колись [наші дороги]. З’єднаємось навіки ми з тобою (Леся Українка); Колись дерли [пани] шкуру з людей, а це почали брататись та єднатись (І. Нечуй-Левицький); Треба було якоїсь оказії, щоб через неї рід докупи пов’язався (Я. Качура); Український "чумазий" Загнибіда [герой роману П. Мирного "Повія"] блокується з поліцією, урядовим чиновництвом, буржуазією (з посібника); Коло школи охочі баби,.. спрягшися з учительками, чепурили школу (Ю. Яновський).

Словник антонімів

ОБ’ЄДНУВАТИ РОЗ’ЄДНУВАТИ
З’єднувати в єдине ціле, робити єдиним, зливати, зводити до купи, згруповувати. Ділячи на частини, відокремлювати, розчленовувати, роз’єднувати, роздроблювати.
Об’єднувати ~  роз’єднувати дітей, зусилля кого-н., людей, майно кого-н., молодь, народи, сили кого-н.; для покращення навчальної роботи, щоб добре працювати, щоб зразково вчитися, для спільної праці; безапеляційно, без труднощів, з труднощами, відразу, впевнено, знову, зразу, несподівано, офіційно, повністю, рішуче, таємно, уважно, швидко. Бажати, мати мету, намагатися, рішити, хотіти об’єднувати в що-н. ~  розділяти що-н.
Сказав батько синам: "Якщо з’єднаєтеся і так будете жити, ніхто не роз’єднає вас" (Народна казка).
Об’єднавчий ~розділяючий, об’єднаний ~розділений, об’єднання ~розділяння, об’єднуватися ~розділятися; згуртовувати ~роз’єднувати