обякорений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний об’я́корений об’я́корена об’я́корене об’я́корені
родовий об’я́кореного об’я́кореної об’я́кореного об’я́корених
давальний об’я́кореному об’я́кореній об’я́кореному об’я́кореним
знахідний об’я́корений об’я́корену об’я́корене об’я́корені
орудний об’я́кореним об’я́кореною об’я́кореним об’я́кореними
місцевий на/в об’я́кореному, об’я́коренім на/в об’я́кореній на/в об’я́кореному, об’я́коренім на/в об’я́корених