обюшувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | об’ю́шувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | об’ю́шуймо | |
| 2 особа | об’ю́шуй | об’ю́шуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | об’ю́шуватиму | об’ю́шуватимемо, об’ю́шуватимем |
| 2 особа | об’ю́шуватимеш | об’ю́шуватимете |
| 3 особа | об’ю́шуватиме | об’ю́шуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | об’ю́шую | об’ю́шуємо, об’ю́шуєм |
| 2 особа | об’ю́шуєш | об’ю́шуєте |
| 3 особа | об’ю́шує | об’ю́шують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| об’ю́шуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | об’ю́шував | об’ю́шували |
| жін. р. | об’ю́шувала | |
| сер. р. | об’ю́шувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| об’ю́шуваний | ||
| Безособова форма | ||
| об’ю́шувано | ||
| Дієприслівник | ||
| об’ю́шувавши | ||