обюрократитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обюрокра́титися, обюрокра́титись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обюрокра́тьмося, обюрокра́тьмось | |
| 2 особа | обюрокра́ться | обюрокра́тьтеся, обюрокра́тьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обюрокра́чуся, обюрокра́чусь | обюрокра́тимося, обюрокра́тимось, обюрокра́тимся |
| 2 особа | обюрокра́тишся | обюрокра́титеся, обюрокра́титесь |
| 3 особа | обюрокра́титься | обюрокра́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обюрокра́тився, обюрокра́тивсь | обюрокра́тилися, обюрокра́тились |
| жін.р. | обюрокра́тилася, обюрокра́тилась | |
| сер.р. | обюрокра́тилося, обюрокра́тилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обюрокра́тившись | ||