обюрократити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обюрокра́тити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обюрокра́тьмо | |
| 2 особа | обюрокра́ть | обюрокра́тьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обюрокра́чу | обюрокра́тимо, обюрокра́тим |
| 2 особа | обюрокра́тиш | обюрокра́тите |
| 3 особа | обюрокра́тить | обюрокра́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обюрокра́тив | обюрокра́тили |
| жін.р. | обюрокра́тила | |
| сер.р. | обюрокра́тило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обюрокра́чений | ||
| Безособова форма | ||
| обюрокра́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| обюрокра́тивши | ||