обюрократити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обюрокра́тити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обюрокра́тьмо
2 особа обюрокра́ть обюрокра́тьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обюрокра́чу обюрокра́тимо, обюрокра́тим
2 особа обюрокра́тиш обюрокра́тите
3 особа обюрокра́тить обюрокра́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обюрокра́тив обюрокра́тили
жін.р. обюрокра́тила
сер.р. обюрокра́тило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обюрокра́чений
Безособова форма
обюрокра́чено
Дієприслівник
обюрокра́тивши