общипуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний общи́пуваний общи́пувана общи́пуване общи́пувані
родовий общи́пуваного общи́пуваної общи́пуваного общи́пуваних
давальний общи́пуваному общи́пуваній общи́пуваному общи́пуваним
знахідний общи́пуваний общи́пувану общи́пуване общи́пувані
орудний общи́пуваним общи́пуваною общи́пуваним общи́пуваними
місцевий на/в общи́пуваному, общи́пуванім на/в общи́пуваній на/в общи́пуваному, общи́пуванім на/в общи́пуваних