обшукати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обшука́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обшука́ймо | |
| 2 особа | обшука́й | обшука́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обшука́ю | обшука́ємо, обшука́єм |
| 2 особа | обшука́єш | обшука́єте |
| 3 особа | обшука́є | обшука́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обшука́в | обшука́ли |
| жін.р. | обшука́ла | |
| сер.р. | обшука́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обшу́каний | ||
| Безособова форма | ||
| обшу́кано | ||
| Дієприслівник | ||
| обшука́вши | ||