обшугуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(відокремлюватися; витрачатися) [діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | обшу́гуватися, обшу́гуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обшу́гуймося, обшу́гуймось | |
| 2 особа | обшу́гуйся, обшу́гуйсь | обшу́гуйтеся, обшу́гуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обшу́гуватимуся, обшу́гуватимусь | обшу́гуватимемося, обшу́гуватимемось, обшу́гуватимемся |
| 2 особа | обшу́гуватимешся | обшу́гуватиметеся, обшу́гуватиметесь |
| 3 особа | обшу́гуватиметься | обшу́гуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обшу́гуюся, обшу́гуюсь | обшу́гуємося, обшу́гуємось, обшу́гуємся |
| 2 особа | обшу́гуєшся | обшу́гуєтеся, обшу́гуєтесь |
| 3 особа | обшу́гується | обшу́гуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обшу́гуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обшу́гувався, обшу́гувавсь | обшу́гувалися, обшу́гувались |
| жін. р. | обшу́гувалася, обшу́гувалась | |
| сер. р. | обшу́гувалося, обшу́гувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обшу́гувавшись | ||