-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обшу́гувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обшу́гуймо |
| 2 особа | обшу́гуй | обшу́гуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обшу́гуватиму | обшу́гуватимемо, обшу́гуватимем |
| 2 особа | обшу́гуватимеш | обшу́гуватимете |
| 3 особа | обшу́гуватиме | обшу́гуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обшу́гую | обшу́гуємо, обшу́гуєм |
| 2 особа | обшу́гуєш | обшу́гуєте |
| 3 особа | обшу́гує | обшу́гують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| обшу́гуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обшу́гував | обшу́гували |
| жін. р. | обшу́гувала |
| сер. р. | обшу́гувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| обшу́гувавши |
Словник синонімів
ОБРИВА́ТИ (зривати кругом, одне за одним по поверхні - про листя, гілля і т. ін.), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ОБША́РПУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ШМО́РГАТИ розм., ОБШМО́РГУВАТИ розм., ОБШУГУВАТИ діал., ОБЧІ́МХУВАТИ діал.; ОБСКУ́БУВАТИ [ОБСКУБА́ТИ] (зривати щипками). - Док.: обірва́ти, обчухра́ти, обша́рпати, обшмо́ргати, шморгну́ти, шморгону́ти, обшуга́ти, обчімха́ти, обскубти́. Молодиця.. почала було обривати запашний цвіт [липи], та спинилася (А. Шиян); Старанно обчухрав [Терешко] дрібне гілля та висхле листя (Г. Епік); І кожен, вловивши гілку над собою, обшарпував затиснутою жменею листя її осіннє холодне (П. Тичина); - Він з дядьком Мусієм залишився в лісі. Гілля чухрають (А. Головко); Вирощують саджанці без пагонів потовщення, їх обшморгують у період утворення розетки листів (з журналу); Найдуть на тебе буйнії вітри.., Листя обшугають (Словник Б. Грінченка); Вона листя обчімхує, аж їй шкіра з долонів позлазила (І. Франко); Вона.. обскубувала зів’ялі листочки (Ірина Вільде).