обштукатурити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обштукату́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обштукату́рмо
2 особа обштукату́р обштукату́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обштукату́рю обштукату́римо, обштукату́рим
2 особа обштукату́риш обштукату́рите
3 особа обштукату́рить обштукату́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обштукату́рив обштукату́рили
жін.р. обштукату́рила
сер.р. обштукату́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обштукату́рений
Безособова форма
обштукату́рено
Дієприслівник
обштукату́ривши