обшморгуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обшмо́ргуваний обшмо́ргувана обшмо́ргуване обшмо́ргувані
родовий обшмо́ргуваного обшмо́ргуваної обшмо́ргуваного обшмо́ргуваних
давальний обшмо́ргуваному обшмо́ргуваній обшмо́ргуваному обшмо́ргуваним
знахідний обшмо́ргуваний обшмо́ргувану обшмо́ргуване обшмо́ргувані
орудний обшмо́ргуваним обшмо́ргуваною обшмо́ргуваним обшмо́ргуваними
місцевий на/в обшмо́ргуваному, обшмо́ргуванім на/в обшмо́ргуваній на/в обшмо́ргуваному, обшмо́ргуванім на/в обшмо́ргуваних