ОБРИВА́ТИ (зривати кругом, одне за одним по поверхні - про листя, гілля і т. ін.), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ОБША́РПУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ШМО́РГАТИрозм., ОБШМО́РГУВАТИрозм.,ОБШУГУВАТИдіал.,ОБЧІ́МХУВАТИ діал.; ОБСКУ́БУВАТИ[ОБСКУБА́ТИ] (зривати щипками). - Док.: обірва́ти, обчухра́ти, обша́рпати, обшмо́ргати, шморгну́ти, шморгону́ти, обшуга́ти, обчімха́ти, обскубти́. Молодиця.. почала було обривати запашний цвіт [липи], та спинилася (А. Шиян); Старанно обчухрав [Терешко] дрібне гілля та висхле листя (Г. Епік); І кожен, вловивши гілку над собою, обшарпував затиснутою жменею листя її осіннє холодне (П. Тичина); - Він з дядьком Мусієм залишився в лісі. Гілля чухрають (А. Головко); Вирощують саджанці без пагонів потовщення, їх обшморгують у період утворення розетки листів (з журналу); Найдуть на тебе буйнії вітри.., Листя обшугають (Словник Б. Грінченка); Вона листя обчімхує, аж їй шкіра з долонів позлазила (І. Франко); Вона.. обскубувала зів’ялі листочки (Ірина Вільде).