обшматувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обшматува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обшмату́ймо
2 особа обшмату́й обшмату́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обшмату́ю обшмату́ємо, обшмату́єм
2 особа обшмату́єш обшмату́єте
3 особа обшмату́є обшмату́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обшматува́в обшматува́ли
жін.р. обшматува́ла
сер.р. обшматува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обшмато́ваний
Безособова форма
обшмато́вано
Дієприслівник
обшматува́вши