ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИрозм., ОБКАЛЯ́ТИрозм., ПОКАЛЯ́ТИрозм., СКАЛЯ́ТИрозм., ЗАМА́ЗАТИрозм., ВИ́МАЗАТИрозм., ПОМА́ЗАТИрозм., УБРА́ТИ[ВБРА́ТИ]розм., ЗАДРИ́ПАТИрозм., ЗАГИ́ДИТИпідсил. розм., УМА́ЗАТИ[ВМА́ЗАТИ]перев. чим, розм. рідше;ЗАМАЗУ́РИТИрозм., ЗАМУ́РЗАТИрозм. (звичайно обличчя); ВИ́ВАЛЯТИрозм., ПОВАЛЯ́ТИрозм., ЗАВОЗИ́ТИрозм., ВИ́ВОЗИТИрозм., ЗАШМАРУВА́ТИрозм., ОБШМАРУВА́ТИ[ОШМАРУВА́ТИ]розм., ВИ́ШМАРУВАТИрозм., ЗАТЯГА́ТИрозм., ЗАТАСКА́ТИрозм., ЗАВАЛЯ́ТИдіал., ЗАМИ́ЗКАТИдіал., ЗАШУРУВА́ТИдіал., ВИ́ШУРУВАТИдіал. (перев. одяг - забруднити кругом, з усіх боків внаслідок неохайного користування, довгого носіння і т. п.); ЗАМА́ЦАТИрозм., ЗАХВАТА́ТИрозм., ЗАТАЛА́ПАТИдіал. (забруднити, часто беручи, хапаючи руками); ЗАПЛЯМУВА́ТИ, ЗАПЛЯМИ́ТИрозм., СПЛЯМИ́ТИрідше, СПЛЯМУВА́ТИрідше, ОБПЛЯМИ́ТИрідко (забруднити, залишивши плями); ЗАМАСТИ́ТИрозм., ОБМАСТИ́ТИрозм., УМАСТИ́ТИ[ВМАСТИ́ТИ]розм., ОБКВА́ЦЯТИ[ОБКВА́ЦАТИ]розм. (звичайно якою-небудь в’язкою, липкою масою, речовиною); ЗАБОЛОТИ́ТИ (гряззю, багном); ЗАЯЛО́ЗИТИ, ЗАСА́ЛИТИ, ЗАСМАЛЬЦЮВА́ТИ, ВИ́ЯЛОЗИТИрозм., ЗАМУСО́ЛИТИрозм., ОБСМАЛЬЦЮВА́ТИрозм. (чим-небудь жирним по всій поверхні). - Недок.: брудни́ти, забру́днювати, каля́ти, ма́зати, зама́зувати, вима́зувати, убира́ти[вбира́ти], заги́джувати, ума́зувати[вма́зувати], замазу́рювати, заму́рзувати, му́рзати, валя́ти, обшмаро́вувати[ошмаро́вувати], зата́скувати, ми́зкати, зама́цувати, плями́ти, плямува́ти, заплямо́вувати, масти́ти, зама́щувати, обма́щувати, ума́щувати[вма́щувати], заболо́чувати, заяло́жувати, яло́зитирозм.заса́лювати, засмальцьо́вувати, замусо́лювати, обсмальцьо́вувати. Мокре пале листя шелестить так смутно... та й сукню може забруднити, покаляти (Леся Українка); Тико вибруднив руки і хотів їх помити, присівши біля води (М. Трублаїні); - Який чорт наддав вам закидати ванну, закаляти її своїми брудними колодками? (Я. Качура); - Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною? (І. Нечуй-Левицький); Нові з фабричної тканини штани на колінах він вимазав у фарбу (С. Чорнобривець); Не було гірше роботи згромаджувати кістрицю, - мокра, колюча, вона і помаже її всю, і руки поколе, і ноги подряпа (Панас Мирний); Убрав ноги в куряву (Словник Б. Грінченка); Старий дід замурзав морду [юшкою] трохи не по самі вуха (І. Нечуй-Левицький); [Надія:] Це дорогий у мене килим: такого другого де його тепер і знайти, а ви його мені завозите, помнете (С. Васильченко); Ввійшов [Невеличкий] досередини, обмацав доокола стіни, але не намацав нічого, лиш заваляв собі чимсь пальці (І. Франко); Носили пісок.., зашурували одежу, запорошили собі очі (Леся Українка); Обзирали [дами] свої сукні, щоб не сплямити дотиком об цеглу, каміння (І. Франко); Скакала [Мишка] йому на ногу і умастила землею штани (М. Коцюбинський); Заболотити чоботи; - Оце тисяча обстрьопаними, старими бумажками ... Та й заялозили ж їх діди та баби! (І. Нечуй-Левицький); Глянь, як засалив рукава (Словник Б. Грінченка); - Ти де, дівчисько, так свою пику засмальцювала? - пожартував Гнат (М. Стельмах).

МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИМА́ЩУВАТИ, ШМАРУВА́ТИ[ОБШМАРО́ВУВАТИ] (взагалі щось чим-небудь); МА́СЛИТИ (маслом); НАМА́ЗУВАТИ, НАМА́ЩУВАТИ, НАШМАРО́ВУВАТИ, НАТИРА́ТИ (покривати що-небудь зверху); БІЛИ́ТИ, ВИБІ́ЛЮВАТИ, ОББІ́ЛЮВАТИ (білою глиною, вапном, крейдою тощо); ОБВАЛЬКО́ВУВАТИ (обліплюючи стіни товстим шаром глини); ШПАРУВА́ТИ (щілини, заглибини глиною); ПРОМА́ЗУВАТИ, ПРОМА́ЩУВАТИ (мастилом, спеціальним розчином тощо; взагалі щось чим-небудь); ПРИМА́ЗУВАТИ, ПРИМА́ЩУВАТИ (злегка або частково); ЯЛО́ЗИТИрозм. (щось чим-небудь жирним).. - Док.: зма́зати, пома́зати, змасти́ти, обма́зати, обмасти́ти, ви́мазати, ви́мастити, обшмарува́ти, нама́слити, нама́зати, намасти́ти, нашмарува́ти, нате́рти, побіли́ти, ви́білити, оббіли́ти, обвалькува́ти, пошпарува́ти, прома́зати, промасти́ти, прима́зати, примасти́ти, об’яло́зити. Наймит.. мазав хазяйські чоботи (Марко Вовчок); Другого дня Параска з невісткою заходилися мазати хату (К. Гордієнко); Люди сиділи й писали листи перед завтрашнім наступом й мастили зброю (Ю. Яновський); По всенькому селу починають мастити хати (Є. Гуцало); На спускових доріжках невдовзі уже змащуватимуть полоззя салом (О. Гончар); Машини одна за одною під’їжджали на трек. Їх змазували, заправляли бензином (Л. Дмитерко); Діди-садоводи, уважно оглядаючи кожне дерево, обрізали сухі гілки, жінки обмазували вапном стовбури (Ю. Збанацький); .- Як білки, видерлися наші молодики по кодинах, обмастили їх смолою та підпалили (З. Тулуб); Призьбу [мати] вимазувала жовтою глиною (В. Гжицький); Мати на часинку позичила в сусідів чоботи і, шмаруючи їх березовим дьогтем, заходилася повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав носом (М. Стельмах); Оленкарішуче бере печатку "Зроблено вірно" і починає намазувати її (В. Собко); Вона завсігди дуже намащувала над чолом коси помадою, щоб затаїти ті перші прикмети доходжалих літ (І. Нечуй-Левицький); - Що вам заграти, великоможна пані? - спитав Шарго, натираючи смичок шматком каніфолі (М. Томчаній); Настя стала на лежанці і почала білити грубу (І. Нечуй-Левицький); [Ганна:] Паски сама напекла.., хату пошпарувала і вибілила (М. Кропивницький); Солдати почали готувати маскувальні халати, оббілювати крейдою автомати, котушки з намотаним дротом (П. Автомонов); За осиковим переліском бовваніло з десяток наметів і кілька великих недобудованих куренів-казарм з обплетеними лозою стінами, які козаки обвальковували глиною (С. Добровольський); Вони заходилися шпарувати щілини й дірки в стінах будинку (Ю. Мокрієв); Промазати шви; Примазувати припічок; Із ріпи підставляли зуби, Ялозили все смальцем губи, Щоб підвести на гріх людей (І. Котляревський).