обшмарований 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обшмаро́ваний обшмаро́вана обшмаро́ване обшмаро́вані
родовий обшмаро́ваного обшмаро́ваної обшмаро́ваного обшмаро́ваних
давальний обшмаро́ваному обшмаро́ваній обшмаро́ваному обшмаро́ваним
знахідний обшмаро́ваний обшмаро́вану обшмаро́ване обшмаро́вані
орудний обшмаро́ваним обшмаро́ваною обшмаро́ваним обшмаро́ваними
місцевий на/в обшмаро́ваному, обшмаро́ванім на/в обшмаро́ваній на/в обшмаро́ваному, обшмаро́ванім на/в обшмаро́ваних