ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оздоблювати облямівкою), ОТОРО́ЧУВАТИ[ОБТОРО́ЧУВАТИ], ЛЯМУВА́ТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ[ОБКАНТО́ВУВАТИрозм. рідше], КАНТУВА́ТИрозм.,ОБВО́ДИТИрозм.,ТОРОЧИ́ТИрідше,ОБШИВА́ТИрідше. - Док.: облямува́ти, оторочи́ти[обторочи́ти], окантува́ти[обкантува́ти], обложи́ти, обвести́, обши́ти. Щоб краще підкреслити форму і крій одягу, нерідко вишивкою облямовували і лінії швів, рубці тощо (з журналу); Окантувати бекешу; Кантувати хутром поли пальта.

ОБШИВА́ТИ (обробляти нитками краї чого-небудь), ОБМЕ́ТУВАТИ, ОБКИДА́ТИ. - Док.: обши́ти, обмета́ти, обкидати. Сьогодні [Марта] обшивала мереживом нові хусточки, ..бо старі вже всі перевелися (В. Підмогильний); На швейній ділянці [трикотажної фабрики] кипить робота. Одні стачують деталі, обметують краї, другі закріплюють шви (з газети); - Ось, мамо, нате рукав та обкидайте петельки, - сказала Маруся і передала матері вишиваний рукав сорочки (І. Нечуй-Левицький). - Пор. підру́блювати.

ПОКРИВА́ТИщо (закривати чимсь зверху; утворювати якесь покриття), УКРИВА́ТИ[ВКРИВА́ТИ], КРИ́ТИ, ОКРИВА́ТИрідше,ОПОВИВА́ТИ, ОБТЯГА́ТИ[ОБТЯ́ГУВАТИ], ОБШИВА́ТИ, ОББИВА́ТИ (якимсь матеріалом, закріплюючи його); УШИВА́ТИ[ВШИВА́ТИ] (перев. соломою, очеретом); ПРИКИДА́ТИ (кидаючи). - Док.: покри́ти, укри́ти[вкри́ти], окри́ти, опови́ти, нанести́, накла́сти, наложи́тирозм.обтягти́[обтягну́ти], обши́ти, обби́ти, уши́ти[вши́ти], прики́дати. Збентежена [Крістабель] метушиться по хаті, далі починає покривати статую рядном (Леся Українка); Вона укривала його найтеплішими із своїх лахманів, одгортала волосся з чола, одганяла осінніх мух (М. Коцюбинський); Солом’яних стріх тепер не роблять. Дахи криють бляхою і шифером (з газети); Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди.., та й став панотець Шрам полковником (П. Куліш); Сідельники обтягали товстою усмою з веприни дерев’яні колодки (С. Скляренко); Господар дратвою обтягував на копиті нового чобота (Я. Качура); Четверо теслярів обшивали дошками дуба на зразок тих гостроносих дубів, що їх вживали на Старій Січі (С. Добровольський); Оббивали [козаки] залізом важкі дерев’яні довбні (О. Ільченко); Сам він розчиняв вапно, сам тесав бруси, в’язав вінець, палубив дах, ушивав шифером (М. Рудь); Прикидавши яму сіном, що стояло неподалеку в копиці, Кажан із двома торбинками подався на леваду (І. Цюпа).

ПІДРУ́БЛЮВАТИ (шити, підгинаючи край чогось), ПІДШИВА́ТИ, ОБРУ́БЛЮВАТИ, РУБИ́ТИрозм. - Док.: підрубити, підши́ти, обруби́ти. Подолки чоловічої та жіночої сорочок підрублюють рубцями завширшки не більш як 0,5 см (з посібника); Підшивав [ковдру] рівно 2 години, аж втомився (М. Коцюбинський); Обрублювати сорочку; - Не жаль мені хустиночки, що її рубила, А жаль мені Василини, що вірно любила (пісня). - Пор. 1. обшива́ти.