обшеретувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обшеретува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обшерету́ймо
2 особа обшерету́й обшерету́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обшерету́ю обшерету́ємо, обшерету́єм
2 особа обшерету́єш обшерету́єте
3 особа обшерету́є обшерету́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обшеретува́в обшеретува́ли
жін.р. обшеретува́ла
сер.р. обшеретува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обшерето́ваний
Безособова форма
обшерето́вано
Дієприслівник
обшеретува́вши