-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив обша́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обша́рюймо
2 особа обша́рюй обша́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обша́рюватиму обша́рюватимемо, обша́рюватимем
2 особа обша́рюватимеш обша́рюватимете
3 особа обша́рюватиме обша́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обша́рюю обша́рюємо, обша́рюєм
2 особа обша́рюєш обша́рюєте
3 особа обша́рює обша́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обша́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обша́рював обша́рювали
жін. р. обша́рювала
сер. р. обша́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обша́рюваний
Безособова форма
обша́рювано
Дієприслівник
обша́рювавши

Словник синонімів

ОБШУКА́ТИ (оглянути все в пошуках кого-, чого-небудь), ПЕРЕШУКА́ТИ, ОБША́РИТИрозм., ОБНИ́ШПОРИТИпідсил. розм.,ОБШНИ́РИТИпідсил. розм.,ОБШНИРЯ́ТИпідсил. розм.,ВИ́ШАРИТИпідсил. розм.,ВИ́НИШПОРИТИпідсил. розм.;ПРОЧЕСА́ТИрозм. (місцевість). - Недок.: обшу́кувати, перешу́кувати, обша́рювати, обни́шпорювати, обшни́рювати, прочі́сувати. Загін германського кайзера блукав по долині, обшукуючи кожен кущ (Ю. Яновський); Встає [дід] та й перешукує подвір’я, а коней та й воза нема (Марко Черемшина); Вона [мати] почала гукати Кав’яна, зазирнула в льох, обшарила садок, ніде не знайшла (П. Панч); Усі кутки й закутки обнишпорив Терентій, перевернув горище, клуню, комору, але ніде й не пахло скарбом (М. Стельмах); Рухливий чоловічок за той час знов уже обшниряв усі кути (І. Франко); Біжить Мазепа прудко в сад, Марусю кличе і гукає.. Все вишарив, обходив (Є. Гребінка).