обчухрувати 2 значень

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обчу́хрувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обчу́хруймо
2 особа обчу́хруй обчу́хруйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обчу́хруватиму обчу́хруватимемо, обчу́хруватимем
2 особа обчу́хруватимеш обчу́хруватимете
3 особа обчу́хруватиме обчу́хруватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обчу́хрую обчу́хруємо, обчу́хруєм
2 особа обчу́хруєш обчу́хруєте
3 особа обчу́хрує обчу́хрують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обчу́хруючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обчу́хрував обчу́хрували
жін. р. обчу́хрувала
сер. р. обчу́хрувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обчу́хруваний
Безособова форма
обчу́хрувано
Дієприслівник
обчу́хрувавши

Словник синонімів

ОБІБРА́ТИ (хитрощами, обманом або силою привласнити чужі речі, гроші і т. ін.), ОБІКРА́СТИ, ПОГРАБУВА́ТИпідсил.розм., ОГРАБУВА́ТИпідсил. розм., ОБЧИ́СТИТИпідсил. розм., ОБДЕ́РТИпідсил. розм., ОБІДРА́ТИпідсил. розм., ОБЛУПИ́ТИпідсил. розм., ОБЛУ́ЩИТИпідсил. розм., ОБСКУБТИ́ розм., ОБСМОКТА́ТИрозм., ОКРА́СТИпоет. рідше, ОБГОЛИ́ТИ[ОГОЛИ́ТИ]розм., рідко, ОБЧУХРА́ТИ[ОЧУХРА́ТИ]розм., рідко. - Недок.: оббира́ти, обкрада́ти[обікрада́ти], грабува́ти, обчища́ти, обдира́ти, облу́плювати, облу́щувати, обску́бувати, обсмо́ктувати, окрада́ти, обго́лювати, обголя́ти[ого́лювати][оголя́ти], обчу́хрувати[очу́хрувати]. Стануть люди обживатися, то Тихон дума усіх обібрати, щоб тільки самому розбагатіти (Г. Квітка-Основ’яненко); - Збіднів би ти, пане, аби лісовики залишились на місці?Оббираєш людей, як татари оббирали (М. Стельмах); - Хто ж вони, вуйку, скажи? - Ці вороги між нами, княжичу, вони обікрали землю нашу, взяли поля й ліси, ріки й озера і це вони миряться з хозарами й греками (С. Скляренко); Ростуть квіти, радіють люди, молодь весілля справляє, а тут раптом налетять безвірні [татари] та й усе надбане людом пограбують і спустошать (збірник "Легенди та перекази"); Як я їх [панотчиків] обчистив [граючи в карти], то вдав, буцім виходжу на двір на малу хвильку, але вже.. не вернув (Лесь Мартович); Асесори, ісправники Самі себе учать, - Багатого обдирають, А бідного мучать (пісня); Еге, Охріменко дурний: Пішов прохать у повітовий, Що обідрав його наш писар волосний (Є. Гребінка); Добре знав [Гвільєльміно], чий дім тоді облущив Гвідотто (переклад М. Лукаша); За панів, за капіталістів було так, що там, де заводили машини, то справді обскубували робочого (Г. Коцюба); Нехай не гуляє [ченець].., Людей поучає, Щоб брат брата не різали, Та не окрадали (Т. Шевченко); [Петро:] Радий, що обчухрав людей!Ах ти, пройдисвіт! (І. Карпенко-Карий). - Пор. 1. обікра́сти.
ОБРИВА́ТИ (зривати кругом, одне за одним по поверхні - про листя, гілля і т. ін.), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ОБША́РПУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ШМО́РГАТИрозм., ОБШМО́РГУВАТИрозм.,ОБШУГУВАТИдіал.,ОБЧІ́МХУВАТИ діал.; ОБСКУ́БУВАТИ[ОБСКУБА́ТИ] (зривати щипками). - Док.: обірва́ти, обчухра́ти, обша́рпати, обшмо́ргати, шморгну́ти, шморгону́ти, обшуга́ти, обчімха́ти, обскубти́. Молодиця.. почала було обривати запашний цвіт [липи], та спинилася (А. Шиян); Старанно обчухрав [Терешко] дрібне гілля та висхле листя (Г. Епік); І кожен, вловивши гілку над собою, обшарпував затиснутою жменею листя її осіннє холодне (П. Тичина); - Він з дядьком Мусієм залишився в лісі. Гілля чухрають (А. Головко); Вирощують саджанці без пагонів потовщення, їх обшморгують у період утворення розетки листів (з журналу); Найдуть на тебе буйнії вітри.., Листя обшугають (Словник Б. Грінченка); Вона листя обчімхує, аж їй шкіра з долонів позлазила (І. Франко); Вона.. обскубувала зів’ялі листочки (Ірина Вільде).
ОБРУ́БУВАТИ (очищати дерево від гілок, сучків, кори), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ОБТІ́СУВАТИ (перев. кору). - Док.: обруба́ти, обчухра́ти[очухра́тирозм. рідше], почухра́тирозм.обтеса́ти. Велетня [дерево] обрубують з галуззя і по утертій колії спускають горою на ріку (І. Франко); З лугу вигонив панський луговий, з поближньої ліщини - побережник, а своїх верб не стане, щоб на паливо їх обчухрувати (І. Муратов); Чухрали теслярі якісь колоди (О. Ільченко); Стукотіли сокири, рубаючи та обтісуючи сухе смолисте дерево (З. Тулуб).
-2-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обчу́хрувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обчу́хруймо
2 особа обчу́хруй обчу́хруйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обчу́хруватиму обчу́хруватимемо, обчу́хруватимем
2 особа обчу́хруватимеш обчу́хруватимете
3 особа обчу́хруватиме обчу́хруватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обчу́хрую обчу́хруємо, обчу́хруєм
2 особа обчу́хруєш обчу́хруєте
3 особа обчу́хрує обчу́хрують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обчу́хруючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обчу́хрував обчу́хрували
жін. р. обчу́хрувала
сер. р. обчу́хрувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обчу́хруваний
Безособова форма
обчу́хрувано
Дієприслівник
обчу́хрувавши

Словник синонімів

ОБІБРА́ТИ (хитрощами, обманом або силою привласнити чужі речі, гроші і т. ін.), ОБІКРА́СТИ, ПОГРАБУВА́ТИпідсил.розм., ОГРАБУВА́ТИпідсил. розм., ОБЧИ́СТИТИпідсил. розм., ОБДЕ́РТИпідсил. розм., ОБІДРА́ТИпідсил. розм., ОБЛУПИ́ТИпідсил. розм., ОБЛУ́ЩИТИпідсил. розм., ОБСКУБТИ́ розм., ОБСМОКТА́ТИрозм., ОКРА́СТИпоет. рідше, ОБГОЛИ́ТИ[ОГОЛИ́ТИ]розм., рідко, ОБЧУХРА́ТИ[ОЧУХРА́ТИ]розм., рідко. - Недок.: оббира́ти, обкрада́ти[обікрада́ти], грабува́ти, обчища́ти, обдира́ти, облу́плювати, облу́щувати, обску́бувати, обсмо́ктувати, окрада́ти, обго́лювати, обголя́ти[ого́лювати][оголя́ти], обчу́хрувати[очу́хрувати]. Стануть люди обживатися, то Тихон дума усіх обібрати, щоб тільки самому розбагатіти (Г. Квітка-Основ’яненко); - Збіднів би ти, пане, аби лісовики залишились на місці?Оббираєш людей, як татари оббирали (М. Стельмах); - Хто ж вони, вуйку, скажи? - Ці вороги між нами, княжичу, вони обікрали землю нашу, взяли поля й ліси, ріки й озера і це вони миряться з хозарами й греками (С. Скляренко); Ростуть квіти, радіють люди, молодь весілля справляє, а тут раптом налетять безвірні [татари] та й усе надбане людом пограбують і спустошать (збірник "Легенди та перекази"); Як я їх [панотчиків] обчистив [граючи в карти], то вдав, буцім виходжу на двір на малу хвильку, але вже.. не вернув (Лесь Мартович); Асесори, ісправники Самі себе учать, - Багатого обдирають, А бідного мучать (пісня); Еге, Охріменко дурний: Пішов прохать у повітовий, Що обідрав його наш писар волосний (Є. Гребінка); Добре знав [Гвільєльміно], чий дім тоді облущив Гвідотто (переклад М. Лукаша); За панів, за капіталістів було так, що там, де заводили машини, то справді обскубували робочого (Г. Коцюба); Нехай не гуляє [ченець].., Людей поучає, Щоб брат брата не різали, Та не окрадали (Т. Шевченко); [Петро:] Радий, що обчухрав людей!Ах ти, пройдисвіт! (І. Карпенко-Карий). - Пор. 1. обікра́сти.
ОБРИВА́ТИ (зривати кругом, одне за одним по поверхні - про листя, гілля і т. ін.), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ОБША́РПУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ШМО́РГАТИрозм., ОБШМО́РГУВАТИрозм.,ОБШУГУВАТИдіал.,ОБЧІ́МХУВАТИ діал.; ОБСКУ́БУВАТИ[ОБСКУБА́ТИ] (зривати щипками). - Док.: обірва́ти, обчухра́ти, обша́рпати, обшмо́ргати, шморгну́ти, шморгону́ти, обшуга́ти, обчімха́ти, обскубти́. Молодиця.. почала було обривати запашний цвіт [липи], та спинилася (А. Шиян); Старанно обчухрав [Терешко] дрібне гілля та висхле листя (Г. Епік); І кожен, вловивши гілку над собою, обшарпував затиснутою жменею листя її осіннє холодне (П. Тичина); - Він з дядьком Мусієм залишився в лісі. Гілля чухрають (А. Головко); Вирощують саджанці без пагонів потовщення, їх обшморгують у період утворення розетки листів (з журналу); Найдуть на тебе буйнії вітри.., Листя обшугають (Словник Б. Грінченка); Вона листя обчімхує, аж їй шкіра з долонів позлазила (І. Франко); Вона.. обскубувала зів’ялі листочки (Ірина Вільде).
ОБРУ́БУВАТИ (очищати дерево від гілок, сучків, кори), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ОБТІ́СУВАТИ (перев. кору). - Док.: обруба́ти, обчухра́ти[очухра́тирозм. рідше], почухра́тирозм.обтеса́ти. Велетня [дерево] обрубують з галуззя і по утертій колії спускають горою на ріку (І. Франко); З лугу вигонив панський луговий, з поближньої ліщини - побережник, а своїх верб не стане, щоб на паливо їх обчухрувати (І. Муратов); Чухрали теслярі якісь колоди (О. Ільченко); Стукотіли сокири, рубаючи та обтісуючи сухе смолисте дерево (З. Тулуб).

Словник відмінків

Інфінітив обчухрува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обчухру́ймо
2 особа обчухру́й обчухру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обчухру́ю обчухру́ємо, обчухру́єм
2 особа обчухру́єш обчухру́єте
3 особа обчухру́є обчухру́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обчухрува́в обчухрува́ли
жін.р. обчухрува́ла
сер.р. обчухрува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обчухро́ваний
Безособова форма
обчухро́вано
Дієприслівник
обчухрува́вши