обчути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обчу́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обчу́ймо
2 особа обчу́й обчу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обчу́ю обчу́ємо, обчу́єм
2 особа обчу́єш обчу́єте
3 особа обчу́є обчу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обчу́в обчу́ли
жін.р. обчу́ла
сер.р. обчу́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обчу́тий
Безособова форма
обчу́то
Дієприслівник
обчу́вши