-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обчи́стити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обчи́стьмо
2 особа обчи́сть обчи́стьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обчи́щу обчи́стимо, обчи́стим
2 особа обчи́стиш обчи́стите
3 особа обчи́стить обчи́стять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обчи́стив обчи́стили
жін.р. обчи́стила
сер.р. обчи́стило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обчи́щений
Безособова форма
обчи́щено
Дієприслівник
обчи́стивши

Словник синонімів

ОБІБРА́ТИ (хитрощами, обманом або силою привласнити чужі речі, гроші і т. ін.), ОБІКРА́СТИ, ПОГРАБУВА́ТИпідсил.розм., ОГРАБУВА́ТИпідсил. розм., ОБЧИ́СТИТИпідсил. розм., ОБДЕ́РТИпідсил. розм., ОБІДРА́ТИпідсил. розм., ОБЛУПИ́ТИпідсил. розм., ОБЛУ́ЩИТИпідсил. розм., ОБСКУБТИ́ розм., ОБСМОКТА́ТИрозм., ОКРА́СТИпоет. рідше, ОБГОЛИ́ТИ[ОГОЛИ́ТИ]розм., рідко, ОБЧУХРА́ТИ[ОЧУХРА́ТИ]розм., рідко. - Недок.: оббира́ти, обкрада́ти[обікрада́ти], грабува́ти, обчища́ти, обдира́ти, облу́плювати, облу́щувати, обску́бувати, обсмо́ктувати, окрада́ти, обго́лювати, обголя́ти[ого́лювати][оголя́ти], обчу́хрувати[очу́хрувати]. Стануть люди обживатися, то Тихон дума усіх обібрати, щоб тільки самому розбагатіти (Г. Квітка-Основ’яненко); - Збіднів би ти, пане, аби лісовики залишились на місці?Оббираєш людей, як татари оббирали (М. Стельмах); - Хто ж вони, вуйку, скажи? - Ці вороги між нами, княжичу, вони обікрали землю нашу, взяли поля й ліси, ріки й озера і це вони миряться з хозарами й греками (С. Скляренко); Ростуть квіти, радіють люди, молодь весілля справляє, а тут раптом налетять безвірні [татари] та й усе надбане людом пограбують і спустошать (збірник "Легенди та перекази"); Як я їх [панотчиків] обчистив [граючи в карти], то вдав, буцім виходжу на двір на малу хвильку, але вже.. не вернув (Лесь Мартович); Асесори, ісправники Самі себе учать, - Багатого обдирають, А бідного мучать (пісня); Еге, Охріменко дурний: Пішов прохать у повітовий, Що обідрав його наш писар волосний (Є. Гребінка); Добре знав [Гвільєльміно], чий дім тоді облущив Гвідотто (переклад М. Лукаша); За панів, за капіталістів було так, що там, де заводили машини, то справді обскубували робочого (Г. Коцюба); Нехай не гуляє [ченець].., Людей поучає, Щоб брат брата не різали, Та не окрадали (Т. Шевченко); [Петро:] Радий, що обчухрав людей!Ах ти, пройдисвіт! (І. Карпенко-Карий). - Пор. 1. обікра́сти.
ОБІКРА́СТИ (украсти багато чого у кого-небудь, де-небудь), ОБІБРА́ТИ, ОБЧИ́СТИТИ[ОЧИ́СТИТИ]розм., ВИ́ЧИСТИТИ підсил. розм.; ПОГРАБУВА́ТИпідсил. (про досить велику крадіжку). - Недок.: обкрада́ти[обікрадати], оббира́ти, обчища́ти[очища́ти][очи́щувати], вичища́ти. Пані стрічає її лихими словами: - Що, - каже, - згодувала собі синка злодія! Обікрав твій Семенко панича! (Марко Вовчок); Чоловік огрядний, у синій суконній чумарці, в чорній шапці, сказав..: - Це вчора піймали злодіїв, кооператив обібрали (А. Головко); Тарас Боровець вправлявся по лінії злодійства. Стягнути з бантин курку, задушити в хліві порося, обчистити у дядька комору - було його звичним заняттям (Ю. Мельничук); На базарах крутилось безліч різних шахраїв і безпритульних підлітків, які з допомогою бритов очищали кишені роззяв (В. Гжицький); [Ївга:] Щось-то казав [Тимоха], що й батькову скриню вичистив.. та і втік від нього (Г. Квітка-Основ’яненко); До нашої кімнати зайшло двоє людей з ліхтарем. - На кого маєте підозріння? - запитав один, розкладаючи папери. - Нас, очевидячки, хотіли пограбувати, та щось перешкодило (Ю. Яновський). - Пор. 1. грабува́ти, 1. обібра́ти.
ЧИ́СТИТИ (зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), ОБЧИЩА́ТИ, ОЧИЩА́ТИ[ОЧИ́ЩУВАТИрідше], ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ТЕРЕБИ́ТИрозм., ОБТЕРІ́БЛЮВАТИдіал.; ОББИРА́ТИ, ОБИРА́ТИрідше (шкаралупу, лушпиння тощо). - Док.: почи́стити, обчи́стити, очи́стити, облупи́ти, обтереби́ти, обібра́ти. Уляна чистила картоплю, все ще надіючись на допомогу невістки (Григорій Тютюнник); Він не чистив тарані, як Івась, а з цілої кусав шматки, випльовуючи луску з рота (Панас Мирний); "Кумпан" сидів у кухні за столом, покритим картатою цератою, хукаючи на пальці, обчищав з мундирів щойно зварену картоплю (П. Загребельний); Дубковський мовчки вихопив.. гарячу картоплину з миски і почав облуплювати її (Л. Первомайський); Картопля була в лушпинні, її треба було теребити (І. Франко); Фросина мовчить. Оббирає бараболю на завтра (Є. Гуцало).

Словник фразеологізмів

обідра́ти (обчи́стити, оббілува́ти і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) бі́лочку (бі́лку) кого. Забрати в кого-небудь якесь майно, багатство, гроші; відібрати все у когось. Покрала вона срібло та золото в офіцера .. Прогнав її офіцер, обідравши, як білочку (Панас Мирний); // Привласнити чуже, збагатитися за чийсь рахунок. Обчистить вона пана, як білочку, хай тільки очі закриє, всі гроші перейдуть до її рук (Панас Мирний); // Змусити кого-небудь дуже витратитися; розорити когось. То ж не бачити Чуплакові своєї рябої корови. Вилікує вона [лікар] його чи ні, а оббілує, як білку (С. Чорнобривець).

обідра́ти (обчи́стити, оббілува́ти і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) бі́лочку (бі́лку) кого. Забрати в кого-небудь якесь майно, багатство, гроші; відібрати все у когось. Покрала вона срібло та золото в офіцера .. Прогнав її офіцер, обідравши, як білочку (Панас Мирний); // Привласнити чуже, збагатитися за чийсь рахунок. Обчистить вона пана, як білочку, хай тільки очі закриє, всі гроші перейдуть до її рук (Панас Мирний); // Змусити кого-небудь дуже витратитися; розорити когось. То ж не бачити Чуплакові своєї рябої корови. Вилікує вона [лікар] його чи ні, а оббілує, як білку (С. Чорнобривець).