-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обчикри́жувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обчикри́жуймо |
| 2 особа | обчикри́жуй | обчикри́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обчикри́жуватиму | обчикри́жуватимемо, обчикри́жуватимем |
| 2 особа | обчикри́жуватимеш | обчикри́жуватимете |
| 3 особа | обчикри́жуватиме | обчикри́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обчикри́жую | обчикри́жуємо, обчикри́жуєм |
| 2 особа | обчикри́жуєш | обчикри́жуєте |
| 3 особа | обчикри́жує | обчикри́жують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| обчикри́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обчикри́жував | обчикри́жували |
| жін. р. | обчикри́жувала |
| сер. р. | обчикри́жувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| обчикри́жувавши |
Словник синонімів
ОБРІ́ЗАТИ (відрізавши кінці, краї чого-небудь, вирівняти, зробити коротшим або зменшити розміри чого-небудь), ПІДРІ́ЗАТИ, ОБТЯ́ТИ [ОБІТЯ́ТИ рідше], УТЯ́ТИ [ВТЯ́ТИ], ПІДТЯ́ТИ [ПІДІТНУ́ТИ] розм.; ОБКАРНА́ТИ розм., ОБЧИКРИ́ЖИТИ розм., ОБКРА́ЯТИ розм., ОБКРОМСА́ТИ розм., ПІДЧИКРИ́ЖИТИ розм. (надто коротко). - Недок.: обрі́зувати [обріза́ти], підрі́зувати [підріза́ти], обтина́ти, втина́ти [утина́ти], підтина́ти, обчикри́жувати, обкра́ювати, підчикри́жувати. Фотографії висохли, Варвара обрізала їх і загорнула в свіжий номер фронтової газети (Л. Первомайський); На столі чадів каганчик, і Кирило Васильович ножицями підрізав ґнота (А. Хижняк); Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти (І. Нечуй-Левицький); Підтяти бороду; Відростив [Тиміш] вусики і обкарнав їх так, що вони ворушкою п’явочкою красуються під носом (Я. Гримайло); - Ми знайдемо! - він каже сам собі, - Рукава трохи обчикрижу Та й поможу журбі (Л. Глібов).