обчастований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обчасто́ваний обчасто́вана обчасто́ване обчасто́вані
родовий обчасто́ваного обчасто́ваної обчасто́ваного обчасто́ваних
давальний обчасто́ваному обчасто́ваній обчасто́ваному обчасто́ваним
знахідний обчасто́ваний, обчасто́ваного обчасто́вану обчасто́ване обчасто́вані, обчасто́ваних
орудний обчасто́ваним обчасто́ваною обчасто́ваним обчасто́ваними
місцевий на/в обчасто́ваному, обчасто́ванім на/в обчасто́ваній на/в обчасто́ваному, обчасто́ванім на/в обчасто́ваних