-1-
іменник чоловічого роду
(каблук) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний о́бчас о́бчаси
родовий о́бчаса о́бчасів
давальний о́бчасу, о́бчасові о́бчасам
знахідний о́бчас о́бчаси
орудний о́бчасом о́бчасами
місцевий на/в о́бчасі на/в о́бчасах
кличний о́бчасе* о́бчаси*

Словник синонімів

КАБЛУ́К (тверда набійка на підошві взуття під п’яткою), ЗАКАБЛУ́К, ПІДБО́Р, КО́РОК, ПІДП’Я́ТОКзаст.,ОБЧА́С[ОБЦА́С]діал.;ШПИ́ЛЬКА розм. (дуже тонка набійка в жіночому взутті). Уже й чоботи носить на вищих каблуках, а парубки його за малого вважають (М. Стельмах); На ногах нові чобітки на високих закаблуках з підківками (С. Чорнобривець); Мартин, не озираючись, втупивши зір у землю, круто повернувся на підборах (Н. Рибак); Софія не дуже висока.., ходить на високих корках (Леся Українка); Всі троє враз вони повернулися на підп’ятках і рушили назад (Ю. Смолич); Давид.. так б’є обчасами в долівку, що здригається вся комірчина (М. Стельмах).