обчарований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обчаро́ваний обчаро́вана обчаро́ване обчаро́вані
родовий обчаро́ваного обчаро́ваної обчаро́ваного обчаро́ваних
давальний обчаро́ваному обчаро́ваній обчаро́ваному обчаро́ваним
знахідний обчаро́ваний, обчаро́ваного обчаро́вану обчаро́ване обчаро́вані, обчаро́ваних
орудний обчаро́ваним обчаро́ваною обчаро́ваним обчаро́ваними
місцевий на/в обчаро́ваному, обчаро́ванім на/в обчаро́ваній на/в обчаро́ваному, обчаро́ванім на/в обчаро́ваних