-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обцілува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обцілу́ймо
2 особа обцілу́й обцілу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обцілу́ю обцілу́ємо, обцілу́єм
2 особа обцілу́єш обцілу́єте
3 особа обцілу́є обцілу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обцілува́в обцілува́ли
жін.р. обцілува́ла
сер.р. обцілува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обціло́ваний
Безособова форма
обціло́вано
Дієприслівник
обцілува́вши

Словник синонімів

ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИрозм., ЦЬО́МКАТИрозм., ЦМО́КАТИрозм., ЧМО́КАТИрозм., ЧОЛО́МКАТИрозм., ЛИЗА́ТИзневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИрозм. (покривати поцілунками). - Док.: поцілува́ти, цьо́мнути, поцьо́мати, поцьо́мкати, цмо́кнути, чмо́кнути, чоло́мкнути, почоло́мкати, обцілува́ти, ви́цілувати. І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда і дитя, Аж тричі весело цілує (Т. Шевченко); Балабушиха вхопила Настю долонями за щоки й почала її цмокати (І. Нечуй-Левицький); Коли прощалися, вона підстрибнула й чмокнула його в щоку (П. Загребельний); І мого діда нахилило до землі, - якось губи засвербіли, а тут де не взялась жаба, плиг! - і не схаменувсь, як чоломкнув бісову тварюку (О. Стороженко); Їй було досадно. Бач, дома готовий руки лизати, а на вулиці стріне - одвертається (Панас Мирний); - Що ти мовчиш? - скрикнула в розпачі Таня і стала обціловувати сестру так жагуче, що тій аж дух забило (П. Колесник); Всі Катрусю дуже люблять, Виціловують, голублять, Що захочеться Катрусі, Зроблять тьоті та бабусі (С. Воскрекасенко).