-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обціло́вувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | обціло́вуймо |
2 особа | обціло́вуй | обціло́вуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | обціло́вуватиму | обціло́вуватимемо, обціло́вуватимем |
2 особа | обціло́вуватимеш | обціло́вуватимете |
3 особа | обціло́вуватиме | обціло́вуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | обціло́вую | обціло́вуємо, обціло́вуєм |
2 особа | обціло́вуєш | обціло́вуєте |
3 особа | обціло́вує | обціло́вують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
обціло́вуючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | обціло́вував | обціло́вували |
жін. р. | обціло́вувала |
сер. р. | обціло́вувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
обціло́вуваний |
Безособова форма |
обціло́вувано |
Дієприслівник |
обціло́вувавши |
Словник синонімів
ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИ розм., ЦЬО́МКАТИ розм., ЦМО́КАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм., ЧОЛО́МКАТИ розм., ЛИЗА́ТИ зневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИ розм. (покривати поцілунками). - Док.: поцілува́ти, цьо́мнути, поцьо́мати, поцьо́мкати, цмо́кнути, чмо́кнути, чоло́мкнути, почоло́мкати, обцілува́ти, ви́цілувати. І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда і дитя, Аж тричі весело цілує (Т. Шевченко); Балабушиха вхопила Настю долонями за щоки й почала її цмокати (І. Нечуй-Левицький); Коли прощалися, вона підстрибнула й чмокнула його в щоку (П. Загребельний); І мого діда нахилило до землі, - якось губи засвербіли, а тут де не взялась жаба, плиг! - і не схаменувсь, як чоломкнув бісову тварюку (О. Стороженко); Їй було досадно. Бач, дома готовий руки лизати, а на вулиці стріне - одвертається (Панас Мирний); - Що ти мовчиш? - скрикнула в розпачі Таня і стала обціловувати сестру так жагуче, що тій аж дух забило (П. Колесник); Всі Катрусю дуже люблять, Виціловують, голублять, Що захочеться Катрусі, Зроблять тьоті та бабусі (С. Воскрекасенко).