-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обціло́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обціло́вуймо
2 особа обціло́вуй обціло́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обціло́вуватиму обціло́вуватимемо, обціло́вуватимем
2 особа обціло́вуватимеш обціло́вуватимете
3 особа обціло́вуватиме обціло́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обціло́вую обціло́вуємо, обціло́вуєм
2 особа обціло́вуєш обціло́вуєте
3 особа обціло́вує обціло́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обціло́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обціло́вував обціло́вували
жін. р. обціло́вувала
сер. р. обціло́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обціло́вуваний
Безособова форма
обціло́вувано
Дієприслівник
обціло́вувавши

Словник синонімів

ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИрозм., ЦЬО́МКАТИрозм., ЦМО́КАТИрозм., ЧМО́КАТИрозм., ЧОЛО́МКАТИрозм., ЛИЗА́ТИзневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИрозм. (покривати поцілунками). - Док.: поцілува́ти, цьо́мнути, поцьо́мати, поцьо́мкати, цмо́кнути, чмо́кнути, чоло́мкнути, почоло́мкати, обцілува́ти, ви́цілувати. І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда і дитя, Аж тричі весело цілує (Т. Шевченко); Балабушиха вхопила Настю долонями за щоки й почала її цмокати (І. Нечуй-Левицький); Коли прощалися, вона підстрибнула й чмокнула його в щоку (П. Загребельний); І мого діда нахилило до землі, - якось губи засвербіли, а тут де не взялась жаба, плиг! - і не схаменувсь, як чоломкнув бісову тварюку (О. Стороженко); Їй було досадно. Бач, дома готовий руки лизати, а на вулиці стріне - одвертається (Панас Мирний); - Що ти мовчиш? - скрикнула в розпачі Таня і стала обціловувати сестру так жагуче, що тій аж дух забило (П. Колесник); Всі Катрусю дуже люблять, Виціловують, голублять, Що захочеться Катрусі, Зроблять тьоті та бабусі (С. Воскрекасенко).