обціловуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обціло́вуваний обціло́вувана обціло́вуване обціло́вувані
родовий обціло́вуваного обціло́вуваної обціло́вуваного обціло́вуваних
давальний обціло́вуваному обціло́вуваній обціло́вуваному обціло́вуваним
знахідний обціло́вуваний, обціло́вуваного обціло́вувану обціло́вуване обціло́вувані, обціло́вуваних
орудний обціло́вуваним обціло́вуваною обціло́вуваним обціло́вуваними
місцевий на/в обціло́вуваному, обціло́вуванім на/в обціло́вуваній на/в обціло́вуваному, обціло́вуванім на/в обціло́вуваних