обцілований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обціло́ваний обціло́вана обціло́ване обціло́вані
родовий обціло́ваного обціло́ваної обціло́ваного обціло́ваних
давальний обціло́ваному обціло́ваній обціло́ваному обціло́ваним
знахідний обціло́ваний, обціло́ваного обціло́вану обціло́ване обціло́вані, обціло́ваних
орудний обціло́ваним обціло́ваною обціло́ваним обціло́ваними
місцевий на/в обціло́ваному, обціло́ванім на/в обціло́ваній на/в обціло́ваному, обціло́ванім на/в обціло́ваних