обцяткувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обцяткува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обцятку́ймо
2 особа обцятку́й обцятку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обцятку́ю обцятку́ємо, обцятку́єм
2 особа обцятку́єш обцятку́єте
3 особа обцятку́є обцятку́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обцяткува́в обцяткува́ли
жін.р. обцяткува́ла
сер.р. обцяткува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обцятко́ваний
Безособова форма
обцятко́вано
Дієприслівник
обцяткува́вши