обцяткувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обцяткува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обцятку́ймо | |
| 2 особа | обцятку́й | обцятку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обцятку́ю | обцятку́ємо, обцятку́єм |
| 2 особа | обцятку́єш | обцятку́єте |
| 3 особа | обцятку́є | обцятку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обцяткува́в | обцяткува́ли |
| жін.р. | обцяткува́ла | |
| сер.р. | обцяткува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обцятко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| обцятко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| обцяткува́вши | ||