обцяткований 1 значення

-1-
дієприкметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обцятко́ваний обцятко́вана обцятко́ване обцятко́вані
родовий обцятко́ваного обцятко́ваної обцятко́ваного обцятко́ваних
давальний обцятко́ваному обцятко́ваній обцятко́ваному обцятко́ваним
знахідний обцятко́ваний, обцятко́ваного обцятко́вану обцятко́ване обцятко́вані, обцятко́ваних
орудний обцятко́ваним обцятко́ваною обцятко́ваним обцятко́ваними
місцевий на/в обцятко́ваному, обцятко́ванім на/в обцятко́ваній на/в обцятко́ваному, обцятко́ванім на/в обцятко́ваних