-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обцаркува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обцарку́ймо
2 особа обцарку́й обцарку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обцарку́ю обцарку́ємо, обцарку́єм
2 особа обцарку́єш обцарку́єте
3 особа обцарку́є обцарку́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обцаркува́в обцаркува́ли
жін.р. обцаркува́ла
сер.р. обцаркува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обцаркува́вши

Словник синонімів

ОБГОРО́ДЖУВАТИ[ОГОРО́ДЖУВАТИ] (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИрідше, ОБКИДА́ТИрідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИдіал., ОБДАВА́ТИдіал.; ОБПЛІТА́ТИ, ОБПЛУ́ТУВАТИ, ОБСНО́ВУВАТИрідше (робити огорожу з чого-небудь виткого - лози, дроту і т. ін.). - Док.: обгороди́ти[огороди́ти], опарка́нити, обнести́, обвести́, оточи́ти, обста́вити, обки́дати, обки́нути, згороди́тирідшеобцаркува́ти, обда́ти, обплести́, обплу́тати, обснува́ти. Навесні задумав [Андрій] обгородити садибу високим плотом (Р. Іваничук); За дощаним парканом, який огороджував подвір’я клубу, починався парк (Л. Дмитерко); Його [став] тепер валом обнесли, од села одгородили - водопою нема (Панас Мирний); Цвинтар обвів мурованою стіною (Г. Квітка-Основ’яненко); Місто високе своє оточила [Семіраміда] у мури із цегли (М. Зеров); Виконували [вони] різні роботи: рили окопчики, обставляли тинами, плетеними із лози, чистили на полковій кухні картоплю (Григорій Тютюнник); Мислити він не вміє, та й нащо це йому? Зате він вміє.. обкинути певну територію колючим дротом (О. Гончар); Не одна баба город згородила (М. Номис); Ми оси!.. Хто рідний наш рай Твердою стіною, Неначе Китай, Бажає обдати,.. Най геть біжить (І. Франко); Полагодив [Чіпка] хату, - давай.. новою лісою [садибу] обплітати (Панас Мирний).