обхідчатий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обхі́дчатий обхі́дчата обхі́дчате обхі́дчаті
родовий обхі́дчатого обхі́дчатої обхі́дчатого обхі́дчатих
давальний обхі́дчатому обхі́дчатій обхі́дчатому обхі́дчатим
знахідний обхі́дчатий обхі́дчату обхі́дчате обхі́дчаті
орудний обхі́дчатим обхі́дчатою обхі́дчатим обхі́дчатими
місцевий на/в обхі́дчатому, обхі́дчатім на/в обхі́дчатій на/в обхі́дчатому, обхі́дчатім на/в обхі́дчатих